Здається, що з кожним роком наш світ стає все динамічнішим і все більш турбулентним. Якщо ж говорити про Україну, то ми з вами взагалі живемо в умовах повномасштабної війни. У таких умовах не те, що цілі, а й завтрашній день не завжди вдається планувати.
То чи треба нам тоді мріяти, цілепокладати та планувати наступний рік, якщо в будь-який момент все може піти шкереберть? Спробуємо розібратися у даному питанні та допомогти вам віднайти власний підхід до цілепокладання в умовах невизначеності.
Чи треба ставити цілі в умовах невизначеності?
Звісно, коли ми ставимо цілі в умовах непередбачуваності та турбулентності, варто усвідомлювати, що в будь-який момент все може піти не за планом або ж наші цілі взагалі перестануть бути для нас актуальними. Така ситуація фруструє, проте, якщо не визначати власний вектор руху, не ставити цілі та не планувати взагалі, то ми з року в рік будемо хаотично мандрувати життям, так і не наближаючись до свого омріяного пункту призначення.
Не цілепокладаючи власні мрії ми наче ставимо життя на паузу і відкладаємо його на потім. Проте життя не стоїть на місці: щодня ми на щось витрачаємо власний ресурс, робимо певні вибори та кудись рухаємося. Звісно, якщо ми не ставимо цілі, то ми не можемо розчаруватися від того, що ми їх не досягаємо. Але, якщо збагнути, що час іде і наш ресурс теж на щось витрачається, то, можливо, є сенс хоча б трішки задавати йому вектор.
У той же час, збалансовані та автентичні цілі також здатні слугувати нам опорою в часи скрути та турбулентності. Вони можуть бути нашим острівцем стабільності, даючи нам наснагу долати перешкоди та докладати зусиль, адже ми розуміємо, заради чого варто робити ще один, хоч і складний, крок.
Тож істина десь посередині. З одного боку, цілі схильні нас підтримувати у важкі часи, давати нам натхнення і мотивацію. А з іншого – цілі, які не відповідають контексту та динамічності нашої реальності, можуть фруструвати нас втратою актуальності чи недосяжністю. Тому, відповідаючи на запитання, чи варто ставити цілі в умовах невизначеності, скажемо, що варто коректно ставити цілі в умовах невизначеності.
Як враховувати невизначеність при постановці та реалізації цілей?
Будь-яка невизначеність – це стрес для організму, адже це ризик для стабільності та безпеки нашого функціонування. Стрес завжди вимагає великої кількості ресурсів і, якщо дія стресового фактору не припиняється, то організму доводиться до нього адаптуватися. Але, навіть під час адаптації до стресу, наші ресурси все ще використовуються в посиленому режимі. Якщо не бути уважним до свого ресурсу в таких умовах, то є шанс виснажитися та вигоріти. Відповідно, пріоритет №1 в такі часи – це наш ресурс. Таким чином, коли ми ставимо цілі, необхідно враховувати, як вони впливають на нашу ресурсність, скільки вони вимагають нашої енергії, а скільки енергії дають. Якщо ж на шляху реалізації наших цілей щось трапляється, то необхідно дати собі можливість відновити ресурс і лише потім – рухатися далі.
Наступний важливий момент – це прийняття реальності та стабілізація себе в ній. Іноді нам здається, що, щоб рухатися далі, важливо концентруватися на хорошому та не зациклюватися на негативі. Оптимістичний світогляд, дійсно, допомагає нам зберігати життєстійкість, проте існує досить тонка грань між оптимістичним світоглядом та життям в “рожевих окулярах”, і цю грань можна назвати “прийняття реальності”. Для повноцінної адаптації організму до будь-яких нових умов, нам важливо усвідомити, що собою являють ці нові умови, тобто, що змінилося. Якщо ж ми заперечуємо зміну реальності, ми не даємо собі адаптуватися. У той же час, якщо ми концентруємося лише на негативі, лише на перешкодах, то ми позбавляємо себе опор, які здатні допомогти нам збудувати нову систему в новій реальності. Таким чином, у контексті постановки та реалізації цілей, надзвичайно важливо постійно оцінювати нову реальність, щоб зрозуміти, по-перше, чи наявні цілі для нас все ще актуальні, по-друге, яких змін поведінки від нас вимагає нова реальність, та на які наші опори (наш досвід, наша особистість, наші знання і навички, наші контакти тощо) можна опертися під час цих змін.
Окремої уваги також заслуговує емоційна сфера. Під час стресових умов наша емоційна стабільність може ставати менш стійкою і це абсолютно закономірно, адже наш ресурс посилено використовується на адаптацію до стресу, а наша реальність, зокрема війна, може привносити в наше життя ситуації, які для нас є абсолютно ненормальними. Знову ж таки, послуговуючись правилом “прийняття реальності”, не варто заперечувати та забороняти собі емоції. Будьте уважними до себе, давайте собі час на проживання емоцій, а, якщо відчуваєте, що самотужки вам впоратися важко – не нехтуйте можливістю отримання допомоги від професійних фахівців у сфері психології. Хочеться також відзначити, що не варто забороняти собі й позитивні емоції – вони є невід’ємним джерелом отримання енергії, яка нам так необхідна в ці часи. Якщо ж ви відчуваєте, що проживати позитивні емоції вам некомфортно, спробуйте пошукати нові шляхи їх отримання та засвоєння, які вам здаватимуться прийнятними в нинішніх умовах.
Кілька порад до цілепокледання та планування на 2024 рік
Якщо ви налаштувалися поставити цілі на 2024 рік, то пропонуємо вам скористатися кількома порадами, які допоможуть вам врахувати невизначеність і зроблять процес досягнення цілей більш збалансованим.
Додаткова перевірка цілей. При постановці цілей, окрім стандартних критеріїв, таких як конкретність, вимірюваність та досяжність, перевірте вашу ціль на ресурсність та реальність. Оцініть, яких ресурсів з вашого боку вимагатиме ціль, та які ресурси вона вам принесе і, чи враховує ціль умови нинішньої реальності. Якщо ж ви помічаєте, що ціль надто енергозатратна або ж не відповідає реальності, таку ціль варто модифікувати або відкинути.
Регулярні ретроспективи. В умовах непередбачуваності середовища, варто частіше переглядати, що вдалося досягнути, а що – ні. Не для того, щоб підганяти чи корити себе – а для того, щоб вчасно помічати, де ми блокуємося та аналізувати, що стоїть у нас на шляху. Можливо, причина в нестачі ресурсу, або у зміні середовища, а, можливо, цілі нам більше не відгукуються – що швидше ми знатимемо, що саме нас блокує, то швидше ми зможемо змінити курс та стабілізуватися.
Вдячність за прогрес. Як ви вже могли зрозуміти, нестабільність і турбулентність здатні виснажувати нас, як ресурсно, так і емоційно. І коли в таких умовах ми ставимо цілі, плануємо, рухаємося до мети, невже це не привід пишатися собою та бути вдячними собі за сміливість та наполегливість? У такі часи подвійно важливо відзначати свій навіть мікро-прогрес і більш толерантно сприймати свої невдачі, адже ми, попри все, не стоїмо на місці, а рухаємося до своїх мрій.
Настане час і світло обовʼязково переможе темряву, а поки – світіть тим, що всередині! Знаходьте в собі опору для реалізації власних мрій, робіть щасливішими себе та світ навколо.