Тема покликання, призначення чи життєвої місії споконвіку цікавила людей. Як зрозуміти, для чого ми живемо? Що нас привело на цей світ? Що ми маємо реалізувати протягом нашого життя? Так багато запитань і так мало відповідей.
Останнім часом ми все частіше чуємо про важливість розуміння власного призначення та шляху самореалізації. Зʼявляються нові трансформаційні продукти покликані допомогти нам віднайти своє призначення. Але чи існує воно взагалі? А якщо призначення не існує, то чи треба та чи можливо його знайти? У цій статті спробуємо розібратися з темою покликання та життєвої місії людини і відповісти хоча б на деякі з вищеперелічених запитань.
Чи існує призначення та чи треба воно нам?
Хтось вважає, що людина створена, щоб служити іншим – хтось стверджує, що ціль життя полягає у цілісному пізнанні різноманітних досвідів. Одні переконані, що ми живемо для чогось, а інші відзначають, що людство – це зовсім невелика частинка всесвіту, яка просто існує та не несе якоїсь великої місії. Поглядів багато, але одностайності немає. Що ж це означає? Можливо, десь у всесвіті й існує реєстр усіх людей світу, де навпроти кожного вказано, як йому чи їй реалізовуватися, але допоки такий реєстр не віднайшли, нам в Happy project здається, що призначення кожен може обирати для себе самостійно. Ми поділимося своїм субʼєктивним баченням даного поняття та деякими сучасними поглядами, проте радимо вам після прочитання статті порефелксувати над власним баченням життєвої місії та проаналізувати, що з нашого підходу вам відгукується, а що – ні.
Попри таку невизначеність призначення, одне можна сказати напевно: відчуття сенсу наповнює нас та робить щасливішими. Сучасні науковці та представники напрямку позитивної психології провели чимало досліджень, щоб виявити, що ж робить людей щасливішими.
Мартін Селігман – засновник позитивної психології – вивів модель субʼєктивного благополуччя “PERMA”. Назва моделі є акронімом пʼяти визначальних складових субʼєктивного благополуччя: P – positive emotion (позитивні емоції), E – engagement (залученість), R – relationships (стосунки), M – meaning (сенс), A – accomplishment (досягнення). Відповідно до PERMA, люди щасливіші (як короткостроково, так і довгостроково), коли переживають позитивні емоції, відчувають залученість, мають якісні стосунки та мають відчуття сенсу і досягнень у житті. Покликання – це те, що може давати нам відчуття сенсу щодня: ми розуміємо, для чого ми прокидаємося вранці та знаємо, як ми хочемо зробити цей світ кращим, ми відчуваємо, що маємо значення та налаштовані на нові звершення.
Розуміння своєї життєвої місії здатне фокусувати нас та створювати опору, яка підтримує нас у важкі часи. Коли ми маємо ціль, якій ми готові присвятити наше життя, нам значно легше пріоретизувати та прощатися з неважливим чи шкідливим. Крім того, коли все йде шкереберть і немає мотивації та сил рухатися далі, призначення – це те, що здатне нас підтримати та дати розуміння, що ми впораємося, адже на нас чекає неймовірний шлях реалізації життєвої мети.
Призначення дає мотивацію, впевненість та допомагає впоратися зі страхами. Звісно, коли ми ставимо перед собою амбіційну мету, здійсненню якої ми хочемо присвятити своє життя, здається, що все на світі може стати у нас на шляху: нас спіткатиме невдача, нас не підтримуватимуть близькі люди, нас осудять оточуючі тощо. Проте, призначення – це часто те, що ми хочемо робити, в першу чергу, не заради вигоди, а заради сенсу. Така мета мотивує нас глибше та значно сильніше, що збільшує ймовірність успіху, адже часто не вдається не в тих, хто помиляється, а в тих, хто здається. Коли людина вірить у свою ціль, вона схильна знаходити правильні слова, вірні рішення та підтримуюче оточення. Люди, які відчувають поклик, не перестають боятися, проте знаходять сили робити наступний крок.
Ми не можемо сказати однозначно, чи існує призначення та хто його визначає. Проте, точно можемо відзначити, що вибір своєї життєвої мети дає відчуття сенсу та опори, мотивацію та фокус і допомагає здобути впевненість для роботи зі страхами.
Як визначити своє призначення?
На нашу думку, призначення – це життєва місія людини, мета, здійсненню якої людина хоче присвятити своє життя. Автентичне призначення відповідає наступним критеріям: Опирається на ваші сильні сторони і здібності. Відповідає вашим цінностям. Повністю розкриває та залучає ваш потенціал. По-справжньому цікаве та інтригуюче для вас. Є саме тим шляхом, через який ви хочете зробити світ кращим. Вам хочеться цим займатися, не зважаючи на потенційну винагороду.
Відповідно, для того, щоб визначити своє призначення, необхідно, перш за все, пізнавати свою автентичність: досліджувати та вивчати особливості своєї особистості, свої цінності, свої суперсили та здібності, відзначати, які проблеми вас хвилюють, та яка діяльність є цікавою.
Надзвичайно важливою паралельною задачею є робота з власними блокерами. Здебільшого, глибоко всередині ми вже знаємо, що змушує наше серце битися швидше, проте наш минулий досвід, наші страхи та лімітуючі переконання не дають нам почути істинні відповіді від себе. Через те, що нам здається, що нам не вдасться, нас не підтримають, ми на щось не спроможні і так далі, певні бажання стають для нас настільки страшними і загрозливими, що нам легше вдавати, що їх не існує. Часто такі упередження обмежують нас значно більше, ніж оберігають, тому їх важливо аналізувати та перетворювати в конструктивніші.
Чому іноді важко зрозуміти своє призначення?
Розуміння своєї життєвої місії, дійсно, може бути дуже корисним та помічним, але визначити її не завжди легко. Як ви вже зрозуміли, наша система переконань, страхів та наш минулий досвід часто заважають нам пізнати себе автентичних і не дають обрати для себе таке призначення, яке реалізує наш потенціал сповна. Проте це не єдиний барʼєр, який стоїть у нас на шляху.
Ще однією з перешкод є необхідність раннього вибору професії. Нам доводиться обирати свій вектор діяльності в шкільні роки, коли наша особистість ще не повністю сформована. Крім того, при виборі ми істотно піддаємося впливу рідних та їхньої системи переконань. Часто наш перший вибір нам не відгукується і ми вже в університеті розуміємо, що це не те, чим би ми хотіли займатися. Іноді, процес усвідомлення та прийняття того, що дана професія нам не підходить, є довшим. У будь-якому випадку, змиритися з тим, що ми інвестували чимало часу і зусиль в щось, що нас не цікавить, доволі важко. Проте, варто памʼятати, немає якогось “правильного” часу для пошуку власного поклику. Робити це треба тоді, коли ви відчуваєте готовність та відкритість до пошуку – це і є правильний час. А ті навички та знання, які ви здобули в іншій сфері, ні в якому разі не є марними, вони створюють ваш унікальний інтелектуальний капітал і ще точно можуть вам згодитися.
Наступним блокером є схильність до погоні за пристрастю. У суспільстві панує переконання, що треба займатися тим, що викликає пристрасть. І тому людям здається, що якщо вони не відчувають задоволення під час діяльності одразу, то це щось не те. У той час, дослідження демонструють залежність задоволення під час діяльності від рівня знань та навичок, тобто люди здебільшого отримують більше задоволення, коли їхній набір знань та вмінь дозволяє виконувати певну діяльність успішно. Відповідно, ми не зможемо зрозуміти, чи конкретна професія нам відгукується, спробувавши виконувати певні задачі без необхідних компетенцій. Керуючись підходом постійних проб ми ризикуємо бігати від професій до професії так і не знайшовши щось підходяще для себе. Тому краще все ж опиратися на дослідження власної автентичності та розвиток знань і навичок у сфері, до якої тяжіє наше істинне Я, замість сліпих експериментів.
Досить істотною перешкодою також є наша обмеженість наявними можливостями. Важливою задачою нашого мозку є розподіл уваги, зокрема необхідність помічати важливе та ігнорувати те, що нас не стосується. Загалом такий підхід є доволі корисним та допомагає нам заощаджувати енергію і фокусуватися на важливому. Проте, коли ми шукаємо новий шлях, хочемо перейти в іншу сферу чи вигадати якусь інноваційну ідею, ми можемо не помічати можливості поза нашим звичним життям. Наприклад, якщо ви працюєте в ІТ, але хочете знімати кіно, ваш мозок може легко помічати та сигналізувати про цікаві події, вакансії чи ідеї в ІТ, проте зовсім не звертати увагу на оголошення про нетворкінг івент людей, які хочуть змінювати кіно-індустрію у вашому місті. Тому, коли ми знаходимося в режимі змін та пошуку, важливо рефокусувати свій мозок на цікаві для вас напрямки. Це можна робити за допомогою таких практик, як візуалізації, афірмації, створення і використання дошки візуалізацій.
Загалом, віднайти власний поклик – не завжди легка задача, проте, якщо поставити собі таку мету, налаштуватися на пошуки та відкритися до нового, ця задача є посильною кожному.
Якщо ж підсумувати, ми достеменно не знаємо, чи існує призначення, проте точно можемо сказати, що розуміння власної життєвої місії здатне наповнювати нас сенсом, фокусувати на важливому та підтримувати у важкі часи. Тому, попри те, що усвідомлення покликання – задача не тривіальна, вона вартує того, щоб бути розвʼязаною.