До списку статей
Назад

Яким чином мотивувати себе на зміни, яких прагнеш

Вчора ти виконав усі завдання на роботі, сходив до тренажерної зали, подивився вебінар на цікаву тему і навіть встиг почитати перед сном, а вже сьогодні — як білка в колесі — наче і втомився, і працював, але що зробив, сказати важко. Ми часто звинувачуємо її у тому, що не вдається праювати так, як хочеться, досягати змін, яких запланували та й прости жити наповну і асоціюємо її із чимось абстрактним та зовсім магічним. Ніби вчора муза принесла купу натхнення, а сьогодні десь зникла. А насправді, мотивація часто є закономірною і досить логічною і, як тільки починаєш розуміти механізм її дії, то знову повертаєш контроль над своїм життям у власні руки.

Що ж таке ця мотивація? Я б сказала, що це бажання докладати зусиль і відчувати від цього задоволення. Це не та ситуація, коли ти силуєш себе доробити завдання через страх звільнення або через те, що підведеш команду. Це коли ти бажаєш виконати завдання і отримуєш задоволення від того, що будеш над ним працювати. Не вірним буде казати, що будь-яка задача стає приємною, коли ти вмотивований — часто ти хочеш виконати задачу, бо істинно віриш у користь, яку ти отримаєш з її виконання.

Ціль

Звісно, першопричиною будь-якої мотивації є ціль. І без цілі немає мотивації. Ціль може бути дуже різною і вона максимально суб’єктивна. Хтось прагне кращого матеріального забезпечення, хтось хоче бути лідером і вести команду, а хтось бажає стати експертом у своїй сфері тощо. Головне те, що без бачення, для чого ти це все робиш, мотивація стає хаотичним гостем.

Часто ми ставимо перед собою цілі підсвідомо і не аналізуємо чи насправді вони нам важливі, що теж впливає на непослідовність мотивації. Наприклад, починаєш працювати у компанії і вже прагнеш підвищення, і з першого ж дня роботи починаєш вести проактивне професійне життя. Ціль з’явилася сама собою, хоча ти і не дав свідомий дозвіл на використання енергії у цьому руслі. Звісно, це приклад досить позитивної роботи нашого “автопілоту”, а він не завжди так працює, але це вже тема для зовсім іншої статті.

Відповідно, через те, що ми цю ціль свідомо не розуміємо і не приймаємо, ми просто показуємо скачки працездатності, коли наша підсвідомість нагадує нам про мету. Очевидно, для того, щоб отримати більше контролю, необхідно зробити ціль свідомою.

Наступного разу, коли ображатимешся на себе за те, що не маєш мотивацій, виділи 5 хвилин на себе (візьми блокнот і ручку) та дай обдумані відповіді на такі питання:

  • Чого я прагну досягнути?
  • Чому я вірю, що це зробить мене щасливішим?
  • Які конкретні щоденні дії наблизять мене до мети?

Щоденні кроки

Недаремно я згадала про щоденні дії — це величезний ключ до мотивації і саме в них весь секрет, як керувати нею. Читай уважно, я думаю ти згадаєш приклади із життя, які це підтверджують: успіх породжує мотивацію, а мотивація — успіх.

Для того, щоб щось почати і розуміти, куди ідеш — тобі потрібна ціль, але для того, щоб її досягнути — лише щоденна праця. Ти, напевно, помічав, як ти починаєш чимось займатися, через певний час щось уже виходить і ти хочеш ще більше займатися. Наприклад, ти почав ходити до тренажерної зали. Спочатку все здається чужим, люди, наче б то, дивляться, як на новачка, переживаєш, що все робиш не так, але ж так хочеться мати здорове тіло. А через трохи, навантеження збільшуються, а ти вже розумієш техніку виконання і ще й бачиш якийсь новий рельєф на тілі, і тренування починають бути більш кайфовими.

А як ти почуваєш себе, коли пропускаєш тренування? Я починаю думати, що я знову закину свої наміри, почну відлинювати і шукати виправдання. Після цього, змушую себе іти на тренування, а вже не так легко, як, коли ти не пропускаєш. І починається… Здається, що всі зусилля були марними і не хочеться іти далі. Звісно ж я перебільшую, але саме так і втрачається мотивація.

Оскільки успіх підживлює мотивацію, а мотивація допомагає досягати успіху, годуй її почастіше, щоб дана залежність не переривалася. Саме тому так часто говорять, що краще 5 хв практики щоденно, аніж кілька годин раз на тиждень. Маленькі часті, а краще — щоденні кроки, роблять свою справу. Більше про це раджу почитати у книгах “The Motivation Myth” Jeff Haden та “Slight Edge” Jeff Olson.

Поки ще немає досягнень

А що ж робити на старті, коли ні про які досягнення ще не йде мова? Тут треба трішки натхнення із зовні. Але навіть ним, у цьому випадку, ми можемо управляти. Із мого досвіду, можна отримати великий заряд стартової мотивації надихаючись прикладами людей, які вже досягнули результатів у твоїй сфері. Але, як не дивно, мотивує не так їх результат, як шлях який вони пройшли: які труднощі виникали і, як вони з ними справлялися; скільки фейлів було до того, як вони отримали визнання. Ми часто захоплюємося відомими людьми, але навіть не підозрюємо, скільки праці вкладено у їх успіх.

Обери 3 людини, якими ти захоплюєшся у своїй сфері або ж просто захоплюєшся. І досліди їх шлях до успіху. Це можуть бути не обов’язково відомі люди, може бути хтось із твоєї роботи, друзів і т.д.

Наостанок скажу: ти, саме ти, керуєш не лише власною мотивацією, а й власним життям. Візьми відповідальність у свої руки і перестань сподіватися на музу, яка не відомо чи прийде. Будуй власну мотивацію і не жалкуй виділити 30 хв одноразово, щоб свідомо визначити свою ціль та подосліджувати цікавих людей і хоча б 5 хв щоденного часу щоб крок за кроком іти до мети. Я впевнена, що це ціна, яку ми спроможні заплатити задля власного щастя.