Якщо ти мав цікаву бізнес-ідею і так і не почав власний проект або ж мріяв поділитися думками на Facebook і чомусь цього не зробив, або так хочеш почати вивчати новий напрям, але все відкладаєш до більш слушного часу — велика ймовірність, що ти знаходишся під впливом страху. Так, страхи — це не лише боязнь чогось конкретного, як от, польотів чи темряви. Напроти, є багато досить абстрактних страхів, які не так легко виявити, але вони активно псують наше життя. Наприклад, страх невдачі, який стримує нас починати щось нове чи боязнь відмови, через яку ми не ділимося певними поглядами і не пропонуємо ідеї.
У багатьох випадках можна виявити та пропрацювати такі страхи. Звісно, це не легка задача і вона вимагає досить складної та тривалої емоційної праці, проте це можливо і результат того вартий. Але трапляються і ситуації, коли страхи викликають дуже складні емоції та нагадують нам минулі травми. У таких ситуаціях краще звертатися за професійною допомогою психолога чи психотерапевта. Знайте, іноді це може бути найефективніша інвестиція у себе, адже вона дозволить звільнитися від тягаря минулого і почати жити життям сповненим можливостей, а не розчарувань.
Природа страху
З точки зору психології, страх — це сильна природня примітивна емоція. Він сповіщує нам про наявність потенційної загрози чи то фізичної, чи то психологічної. Варто також сказати, що страх — це одна із найдавніших емоцій, яка допомагала і допомагає нам виживати та уникати небезпечних ситуацій.
За появу відчуття страху, виживання та функціонування тіла відповідальний рептильний мозок, який вважається еволюційно найстарішою частиною мозку. Після нього з’явилася лімбічна система, відповідальна за емоції та неокортекс — керує вищими нервовими функціями такими, як сенсорне сприйняття, виконання моторних команд, усвідомлене мислення і за мову.
І якщо кілька тисяч років тому рептильний мозок відігравав ключову роль у нашій життєдіяльності, то із розвитком цивілізації, його значення дещо зменшилося. Проте він все ще працює за “старими правилами” і при появі небезпеки посилає сигнал “бийся або тікай”, навіть якщо це не загроза нападу хижого звіра, а група слухачів, які очікують на твій публічний виступ.
Дитячий досвід
Рептильний мозок — не єдине місце створення наших страхів. Часто багато упереджень, лімітуючих переконань та фобій зароджуються саме у дитинстві через виникнення неприємного досвіду. Здебільшого, весь цей багаж є абсолютно логічно необґрунтованим, бо ж, коли ми діти, ми не аналізуємо все, що з нами трапилося, а на основі досвіду одразу ж моделюємо наступну поведінку.
Різноманіття страхів та комплексів із дитинства є чималим. Наприклад, якщо дитина отримує любов та підтримку від батьків лише за умови гарних оцінок чи нагород — завищені стандарти, особливо до себе, гарантовані. Якщо ми пережили серйозні проблеми зі здоров’ям, ймовірно, ми будемо вважати себе уразливими і всюди шукатимемо загрозу для життя.
Дитячий досвід та страхи, які він породжує — це тема, на яку я ще точно захочу окрему статтю, але, щоб не втрачати час, раджу книгу “Reinventing Your Life” авторів Janet S. Klosko та Jeffrey Young, яка розповідає про 11 типових психологічних пасток, як їх визначити та з ними боротися. Крім того, книга може дати усвідомлення чи є необхідність у кваліфікованій допомозі, чи можна працювати самостійно.
Страхи, які не дають розвиватися
Для того, щоб ефективно боротися із ворогом, треба знати його особисто. Тому хочу описати типові страхи, які не даються нам здійснювати наші мрії.
Я знову зазнаю невдачі. Якщо я почну цей бізнес, у мене не буде клієнтів, я не зможу його розкрутити, він буде збитковим.
Мені відмовлять. Моя праця нікому не сподобається, моя команда не підтримає мою точку зору, мене не візьмуть на роботу.
Я осоромлюся. Якщо я почну займатися цим хобі, всі про це дізнаються і будуть з мене сміятися, всі вважатимуть, що я бездарність.
Я зіпсую собі життя. Якщо я почну власний бізнес, а він не стане прибутковим, то я лишуся без грошей, без роботи і зіпсую собі життя.
Я розчарую свою родину. Якщо у мене не вийде, то моя родина в мені розчарується, я не зможу її забезпечувати, мої діти будуть мене соромитися.
Так, усі ці страхи тісно зв’язані між собою і схожі і, так, логічного обґрунтування вони не мають — це просто жахливі сценарії, які генерує наш мозок. Варто завжди піддавати їх сумнівам та усвідомлювати, що ми ж і керуємо власним життям і, наприклад, щоб не втратити всі гроші, можна накопичити спочатку невеликі заощадження. Таких страхів є дуже багато — це лише невеликий приклад.
Боротьба зі страхами
Як завжди, перший крок у боротьбі — усвідомлення. Необхідно визначити страхи, які тобі притаманні та спробувати проаналізувати, що могло спричинити їх появу (наприклад, конкретна негативна ситуація із дитинства).
Не менш важливою є конструктивна критика свого страху. Спробуй розібратися, чи є у ньому логіка і навести кілька контр-прикладів зі свого чи чужого життя, коли ці лімітуючі переконання не вірні. Наприклад, якщо я виступлю публічно із якоюсь професійною темою, мене завалять питаннями, я розгублюся і всі вважатимуть, що я нічого не знаю. Але, з іншого боку, колеги часто приходять до мене за порадами і ще я навчаю нових спеціалістів, тому я звик відповідати на питання, які стосуються моєї роботи.
Також варто пам’ятати, що саме ми створюємо власні страхи. Страх сам по собі не існує. Наприклад, я боюся подорожувати літаком, але ж моя подруга не боїться, тобто літаки самі по собі не страшні і не всі їх бояться.
І, найважливіше — чим більше ми піддаємо сумнівам власні страхи, чим більше ми робимо щось на противагу страхам — тим менше вони на нас впливають наступного разу і навпаки. Тобто, ти боїшся спілкуватися із незнайомими людьми на вечірці: чим частіше ти себе пересилюєш, тим легше тобі наступного разу. Але, якщо ти продовжуєш забиватися в кут, то страх лише підсилюється.
Метод Седона
Додам трохи практики. Існує досить дієвий метод для зменшення емоційного негативу — метод Седона. Для того, щоб він дав позитивні ефекти варто його використовувати щоразу, коли ви відчуваєте вплив страху. Раджу також не квапитися і вдумливо пропрацьовувати кожен крок. Для більшої ефективності краще прописувати.
- Дозвольте собі прожити емоцію/страх, які ви зараз відчуваєте. Усвідомте, що з вами зараз відбувається та ваші почуття.
- Запитайте себе: “Можу я це прийняти?”. Відповідайте на дане питання ствердно і подумайте, чому варто прийняти ситуацію.
- Запитайте себе: “Можу я це відпустити?” та аргументуйте, чому варто відпустити.
- “Я відпущу?” — проговоріть, що ви відпускаєте проблему.
- “Коли я відпущу?” — відповідайте та проаналізуйте, чому варто відпустити прямо зараз.
Метод має накопичувальний ефект, тому, якщо емоція досить сильна, варто кілька разів пройти усі запитання по черзі.
Ще можна багато всього розповідати про страх і як з ним працювати і я буду продовжувати ділитися своїми знаннями. А зараз хочу додати лише таке — якщо ми намагаємося уникати труднощів через страх, він нас не покидає, а продовжує жити з нами та робити нас нещасними. Єдиний шлях звільнитися — це боротися з ним.