У якийсь момент життя чи не кожен приходить до того, що треба починати розбиратися у собі: які ж мої бажання і прагнення є справжніми і, хто я взагалі? Це одна із ключових задач саморозвитку — пізнати свої істинні цінності та знайти своє призначення. Але на цьому ніколи не зупиняються, адже наша підсвідомість і свідомість не сильно-то й синхронізовані між собою, і справжні результати вимагають втручання в процеси їх синхронізації.
Поясню, що я маю на увазі. Спочатку ми проводимо ретельні розкопки аж до підсвідомості, щоб знайти своє справжнє я. Таким чином ми робимо наші підсвідомі прагнення — явними, тобто свідомими. Та на цьому робота не завершується. Ми розуміємо, що не можливо досягнути нових результатів зі старими моделями поведінки, а нова поведінка і нове мислення просто так не з’являються. Тепер наша головна задача — зробити свідомий вибір на користь класних нових дій, які довзолять досягнути бажаного. Наприклад, якщо ти хочеш стати письменником — розпочати писати по одній короткій розповіді щодня. Гаразд, і це ще не все! Для того, щоб дії стали звичками, а звички — поведінкою, необхідно, щоб правильні рішення приймалися навіть підсвідомо. І тепер ми вчимо нашу підсвідомість приймати той, а не інший вибір, коротко кажучи — перепрограмовуємо її.
Істинні глибокі зміни часто вимагають роботи повного циклу: запитай у підсвідомості — зроби свідомим — вдайся до свідомих змін — запрограмуй підсвідомість. У цій статті хочу розповісти про один із інструментів, який дозволяє працювати саме над програмуванням підсвідомості — це афірмації. Не важливо, чи є у тебе вже досвід практикування афірмацій, чи ти вперше почув це слово, у цій статті буде щось корисне для кожного.
Що ж таке афірмації та як їх практикувати?
Афірмація — це коротка позитивна фраза, яка використовується для само-мотивації та програмування підсвідомості. Наприклад, “я щодня займаюся справою, яку люблю, та роблю цей світ кращим”.
А що робити, якщо я поки не займаюся такою справою чи не роблю світ кращим? Відповідь проста — тоді тобі особливо підходить ця афірмація! Афірмації не люблять поняття часу. Тому ми не кажемо “я буду займатися справою, яку я люблю” або “я робитиму цей світ кращим”, навіть якщо я поки ще дуже далека від досягнення цієї мети. Обов’язково робити фразу такою, ніби прямо зараз відбувається те, чого ти прагнеш.
Важливим моментом є ще довжина фрази: не роби її надто довгою. Щоб афірмація краще діяла, 10–15 слів буде більше, ніж достатньо.
Але суть техніки полягає не лише у добре продуманій фразі — невід’ємними елементами є ще емоційний стан та повторюваність.
Розберемося спочатку з нашим емоційним станом. Афірмація не буде працювати, якщо вона лишає нас байдужими або, якщо ми в неї не віримо. Важливо, щоб це було щось таке, чого ти дійсно дуже прагнеш. Тоді навіть простої вербалізації буде достатньо, щоб сильно мотивуватися. Нікуди і без віри. Якщо ти впевнений, що ти не зможеш досягнути бажаного — афірмація стає безсильною.
І ще, надважлива річ — повторюваність. Це саме те, що допомагає робити дії звичками, а звички — поведінкою. Повторюй обрану фразу хоча б 5 хвилин щодня, протягом мінімум місяця, щоб підсвідомість зрозуміла, що ти від неї хочеш.
Як афірмації створюють нові можливості?
Часто, коли вперше чуєш про афірмації, перша думка, яка спадає на голову: “Годі вже цих шаманських штучок! Можна щось реалістичне?”. І це абсолютно раціональний погляд — я теж так подумала, поки не дізналася, що наука вже давно пояснила, як працює програмування підсвідомості, чому афірмації допомагають, та назвала це “The Law of Attraction” (“Закон приваблення”).
Якщо коротко, то “Закон приваблення” визначає, що ми приваблюємо те, про що думаємо. А відбувається це так: увага нашого мозку — вибіркова, тобто мозок економить енергію концентруючись лише на найважливішому. Як же ж він визначає, що найважливіше — дивиться на наш минулий досвід. Наприклад, якщо ти колись публічно виступав, але щось пішло не так, мозок буде тепер дуже скурпульозно вишукувати загрози в можливостях публічних виступів.
Це стосується і твоєї професії: якщо ти працюєш програмістом, мозок легко ловить деталі та можливості зв’язані з програмуванням, але наврядчи зверне увагу на якийсь крутий творчий конкурс, де ти бажав би взяти участь. А це тому що, там де у нас багато досвіду — там значно міцніші та швидші нейронні зв’язки, тому імпульси пробігають саме по них.
Як наслідок, може здаватися, що у твоїй галузі купа можливостей, а в іншій, хоча вона і дуже бажана, їх немає. Твій мозок просто їх не помічає. А коли ти робиш практики з програмування свідомості: афірмації, візуалізації, створюєш свій vision board (дошку візії) і т. д. — ти створюєш нові нейронні зв’язки та укріплюєш їх, щоб мозок звертав увагу і на інші сфери.
З чого розпочати?
Починати варто з дослідження себе. Треба якісно та глибоко обдумати свої істинні автентичні бажання. Якщо бажання не твоє, а ти просто хочеш щось мати через успіх чи престиж, тоді це не про афірмації.
Не відкладай на завтра, на понеділок, на після карантину — почни уже сьогодні. Не обов’язково одразу ставити ціль на 5 хвилин. Хай сьогодні твоїм завданням буде написати одну фразу, з якою ти працюватимеш. Пам’ятай: вона не повинна бути ідеальною, але має емоційно з тобою резонувати, адже тільки тоді ти будеш мотивуватися. А далі, можеш афірмувати спочатку по хвилинці в день. Тривалість не така важлива, як регулярність. Пам’ятаєш статтю про мотивацію? твої щоденні кроки заряджають тебе на майбутні звершення.
Будь вдячним. Не забувай подякувати собі за те, що попрактикував сьогодні. Особливо, якщо ти відволікався, був втомлений, чи не у відповідному емоційному стані. Тоді мозок розуміє, що краще помічати такі речі, ніж приховувати їх, і практика дедалі стає якіснішою.
Сподіваюся, стаття надихнула тебе на пошуки себе та само-програмування. Обов’язково спробуй афірмації і нехай позитивні зміни збуваються. Звісно, самого лише програмування не достатньо і необхідна ще й конкретна праця для досягнення цілей, але їх значно легше досягати, коли ти мотивований і помічаєш можливості навколо.